Словотворие "Дві мови"

"Дві мови"- хочу посвятить своим детям, внукам....своим близким, друзьям, знакомым...и не знакомым.

Сразу хочу отметить, что это не стихотворение, а состояние Души.
 Никогда не писала, с рифмой не дружна....но, надеюсь, что смогла передать маленькую автобиографию -БОЛЬШОГО значения!
Читать стихотворение на двух языках : жирный шрифт -украинский, обычный -русский.

Мои: бабушка, дедушка
Мама, отец – русские, по происхождению
А, я родилась в прекрасной стране-
Зовут «українкою» с рожденья!

Наталка –Полтавка! – гукав мій дідусь,
Наташею – звала бабуся…
А, мати говорить і по сей день
- За тебе дитина молюся…молюся.

Дві мови з’єднались в моєму житті,
З’єдналися  -в саме серце!
Якщо, я почула - «Здравствуй!»
В ответ, и  услышишь по-русски - «Здравствуй!»

Якщо привітання –«Доброго дня!»
-«Навзаєм!» почуєш від мене…
Тому, що з дитинства навчила сім’я
З повагою ставитись к людям.

Дві мови з’єдналися в цьому вірші
З’єдналися- мов ті люди,
Которые учат в семьях своих –
С уважением относится к людям.

З повагою к людям, до мов, до країн -
Написаний вірш не звичайний.
И если понятен смысл его,
Значит, ЖИЗНЬ  ты живешь не случайно!


                                                                             Наталья Кучина (Самойленко)